Маурісіо Почеттіно залишає чоловічу збірну США, маючи попереду ще два матчі перед переходом до «Манчестер Юнайтед». Його відхід ставить крапку в періоді, у якому гучні амбіції постійно змінювалися різкими результатами.
Аргентинський тренер очолив збірну США у вересні 2024 року — після невдалого Кубка Америки. Уже на презентації він задав максимальну планку: команда, за його словами, мала вірити у можливість виграти домашній чемпіонат світу 2026 року.
Амбіція, що не стала стабільністю
Ця теза була центральною для Почеттіно. Він намагався переконати гравців і вболівальників, що збірна США може претендувати на більше, ніж звичне для неї місце в міжнародній ієрархії. Водночас його каденція не дала рівної траєкторії, яка могла б перетворити цю ідею на беззаперечний результат.
Показовими стали два полюси. На чемпіонаті світу США розгромили Парагвай 4:1 у стартовому матчі — це був найяскравіший епізод роботи тренера. Але згодом команда поступилася Бельгії 1:4 в 1/8 фіналу. Між цими матчами вмістився весь контраст його циклу: переконлива гра, що породжувала оптимізм, і болісний провал, який повертав сумніви.
Іншим важливим тлом стала поразка від Мексики у фіналі Золотого кубка 2025 року в Г'юстоні. Для команди, яка готувалася до домашнього мундіалю, такі результати не дозволяли сприймати розмови про прорив як уже здійснений план.
Що залишиться після відходу
Сам Почеттіно, говорячи про свій вплив, наголошував не на окремій перемозі, а на стосунках усередині програми та спільних цінностях. Це стриманіше формулювання, ніж його ранні декларації про перемогу на чемпіонаті світу, але воно точніше передає спадок тренера.
Він залишає збірну США з пам'ятними вершинами, проте без стабільності, яка могла б остаточно підтвердити життєздатність його проєкту. Найближчі два матчі завершать його роботу формально, а відповідь на головне питання — чи стала команда сильнішою й готовішою до великого турніру — даватимуть уже без нього.










